Фредерик Бак. Людина, що саджав дерева
29 Апр 11
Життя в гармонії із природою, Ліс, Екологія
Фредерик Бак. Людина, що саджав дерева
Екранізація однойменної розповіді французького письменника Жана Жіоно
T. he Man Who Planted Trees (Frederic Back) Фільм, що завоював близько 40 призів, у тому числі "Оскар" 1988-го, Великий приз Світового анімаційного святкування (WAC) 1987 і (там же) нагороду "за кращий фільм 1987 року".
"Людина, що саджав дерева" (фр. L'homme qui plantait des arbres) - розповідь-алегорія французького письменника Жана Жіоно, опублікована в 1953 році, і відомий також як «Історія ельзеара Буффье», «Найвидатніша людина з усіх, кого я зустрічала» і «Людина, що саджав Надію й пожинала Щастя».
У ньому говориться про якогось пастуха, що протягом першої половини XX століття власними силами успішно відновив ліс у пустельній долині в передгір'ях Альп біля Провансу
Правдива історія?
Ця історія настільки зворушлива, що багато читачів порахували, начебто ельзеар Буффье існував насправді, а в ролі оповідача виступав сам молодий Жан Жіоно, і це частина його автобіографії. При житті Жіоно із задоволенням підтримував віру людей у вірогідність розповіді й уважав її даниною своїй майстерності. За словами його дочки, елин Жіоно, «довгий час це було сімейним переказом». Проте, в 1957 році в листі головному лісничому округу Динь Жіоно сам розкрив правду:
«Жаль Вас розчаровувати, але ельзеар Буффье - вигаданий персонаж. Я прагнув розбудити в людях любов до дерев, а точніше, любов до посадки дерев».
Крім того, він розповів, що книга була переведена на безліч мов, поширювалася безкоштовно й тому мала успіх. Він додав, що хоча вона не принесла йому ні цента, це одна з тих робіт, якими він найбільше пишається
Затверджують, що люди з інших країн домагалися схожих результатів. Приміром, людина по ім'ю Абдул Карим за 19 років виростила ліс «з нічого» тим же методом, що й Буффье. Організація Дерева для майбутнього затверджує, що з її допомогою більше 170.000 родин з 6.800 селищ Азії, Африки й Америки посадили близько 35 мільйонів дерев. Лауреат Нобелівської премії 2004 року Вангари Маатаи заснувала рух Зелений Пояс, учасники якого посадили 30 млн дерев для відновлення навколишнього середовища Кенії. Крім того, є щось загальне між образом Буффье й легендарною особистістю XIX століття, американцем Джонни епплсидом, що посадив не одну тисячу дерев. Ще один невтомний пропагандист посадки дерев - Мартинус Дениел, доктор філософських наук, професор кафедри африканістики Бостонского університету й засновник ZIRRCON (Зімбабвійського інституту релігійних досліджень і екологічної охорони). Дениел співробітничав із церковними організаціями, які за довгі роки посадили в Зімбабве мільйони дерев
8. Екологія. Як зберегти планету, Живаючи планета