Всі стимули на споживання
Всі стимули на споживання
Всі стимули на споживання
Боярунец А. Всі стимули - на споживання. //Компаньйон. 2012. №45. C.49-52
«Для багатьох вітчизняних промислових виробників кон'юнктура світових ринків в 2012 р. помітно погіршилася, - відзначає міністр промислової політики України Василь Гуреев. - Вирішувати цю проблему міністерство планує за рахунок стимуляції внутрішнього споживання промислової продукції й підтримки галузей, що роблять конкурентоспроможні на зовнішніх ринках товари.»
За інформацією Державного комітету статистики в жовтні 2012 р. обсяг промислового виробництва в Україні виріс на 12% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а в порівнянні з вереснем 2012 р. - на 12,1%. З початку цього року приріст промислового виробництва в порівнянні із січнем-вереснем 2012 г. склав 16,1%. Найшвидші темпи зростання промислового виробництва зафіксовані у виробництві коксу й продуктів нафтопереробки (52,5%), у древообрабативающей промисловості (31,8%), у машинобудуванні (24,9%) і в харчовій промисловості (21,8%).
З огляду на ситуацію у вітчизняному промисловому виробництві й зміни кон'юнктури зовнішніх ринків збуту продукції української індустрії, у жовтні цього року Кабмін розробив нову Концепцію державної промислової політики. І для того щоб обговорити її ключові моменти, а також ситуацію в ключових галузях української промисловості й можливості, які відкриє вітчизняним виробникам нова концепція індустріального розвитку, «&» запросив за круглий стіл міністра промислової політики України Василя Гуреева, директори Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча Володимира Бойко, директори ВАТ «Сумихимпром╗ Євгенія Лапіна й директори Дніпропетровського машинобудівного заводу Михайла Филькина.
«&»: У чому ви бачите основне завдання Міністерства промислової політики сьогодні?
В. Г.: (Василь Гуреев) Протягом останніх 2-3 років відбувається загальне збільшення обсягів вітчизняного промислового виробництва, що, до речі, є основною причиною росту ВВП України в цілому. Так, за 2012 рік промислове виробництво виросло на 12,9%, а цього року показники, швидше за все, будуть ще вище. Питома вага доходів промисловості у ВВП зараз становить 28%. Однак дотепер у державі не було чіткої концепції розвитку індустрії, та й завдання були іншими - вивести економіку із кризи. Сьогодні Минпромполитики ставить завдання по-іншому: перейти від виведення із кризового стану окремих підприємств і галузей до комплексного рішення проблем української індустрії в цілому. Потрібно працювати над підвищенням купівельної спроможності отчественних споживачів. Наприклад, що стосується легкої й деревообробної промисловості, то в першу чергу необхідно стимулювати платоспроможність населення, а для росту в машинобудуванні важлива платоспроможність великих покупців
В. Б.: (Володимир Бойко) Міністерство повинне координувати роботу всіх галузей промисловості, адже саме головне питання - це внутрішній ринок, його розвиток. А бачити ситуацію в цілому здатний тільки централізований державний орган
«&»: Як може вплинути на ситуацію в українській індустрії реалізація нової державної програми промислової політики?
В. Г.: Я часто чую, що Минпромполитики - такий ортодокс, що займається тільки всілякою підтримкою національного товаровиробника, і що це погано. А на мою думку, постійно, з ранку до вечора, потрібно думати про те, щоб купувати вітчизняне, розвивати вітчизняне - інакше нічого гарного не вийде. Нова промислова програма орієнтована саме на стимулювання українського виробництва
Попередня концепція, що була прийнята в 1996 році, застаріла - вона орієнтована на прискорення приватизації, на рішення проблем власності. А сьогодні вже треба оцінювати ефективність роботи власника, переходити до якісного, а не кількісній приватизації. Зараз приватизація вже не може бути плановим завданням, треба дивитися, куди використовуються засоби від приватизації, на які програми, на які проблеми. Наприклад, у цей час активно обговорюється питання про приватизацію найбільших машинобудівних заводів України - «Зоря╗ і «Машпроект╗. Але міністерство вважає, що набагато більше користі обом підприємствам принесе їхнє об'єднання в державний науково-виробничий комплекс
Особливість нової концепції в тім, що ми орієнтуємо неї на розвиток перспективних промислових напрямків. Попередня схема промислового розвитку орієнтувалася на стабілізацію, зупинку спаду й т.п. Сьогодні ціль - це розвиток, а не стабілізація. Потрібно змінити структуру реального сектора економіки, перейти від домінування в експорті енергоємних товарів до наукомісткого. І тенденції такі є. Приміром, у машинобудуванні. Ми мають намір сприяти розвитку підвищеними темпами в галузях зі швидким оборотом капіталу - таких галузях, як харчова, легка, деревообробна промисловість. Однак досягнення металургії й химпрома теж потрібно зберегти, як і зовнішні ринки збуту для цих галузей. Щоб не виникла така ситуація, коли ми звертаємо металургію, а потім залишаємося з негативним сальдо торговельного балансу
До початку 2012 року буде йти пророблення практичних деталей концепції, а потім почнеться безпосередня реалізація. При цьому не буде ніякого «посилення тиску держави╗. Втручання в роботу галузей ми вже давно не передбачаємо, та й не маємо для цього юридичних можливостей
«&»: чи Планується якось міняти схему державного керування промисловістю?
В. Г.: Міністерство повинне зовсім по-іншому виглядати - стать гнучким. Більше того, ми плануємо розподілити галузеві питання між корпораціями, такими як, наприклад, Оборонпромекспорт, Металлургпром, Химпром, Легпром, підсилити функціональні служби - створити потужний економічний блок, блок реформування форм власності (де б проводили досудебную санацію, реструктуризацію підприємства й т.д.) і зовнішньоекономічний сектор. Керівники корпорацій можуть входити в колегії міністерства, працювати з ним у безпосередньому контакті. А фінансування корпорацій буде повністю залежати від результатів роботи координируемих ними галузей
«&»: А який буде політика держави відносно пільг для підприємств ГМК?
